Модуль №1

1. Види і класифікація проектів?


За складністю і структурою (класом проекту) розрізняють такі проекти:
  • прості (монопроекти) — окремі конкретні проекти чітко визначеної орієнтації та
Масштабу, припускають певні спрощення щодо проектування та реалізації, формування команди проекту тощо;
  • мультипроекти — комплексні проекти, що складаються з моно-проектів;
  • мегапроекти — комплексні проекти розвитку регіонів, секторів економіки, складаються з моно- та мультипроектів, об’єднаних однією метою.
Складові мегапроектів взаємозалежні. Вони мають спільні ресурси і єдиний
час на виконання.
залежно від мети проекту: комерційні та некомерційні (одержати прибуток або соціальний ефект).
За характером і сферою діяльності виокремлюють такі проекти:
  • промислові — спрямовані на випуск і продаж нових видів продукції (як правило, вони пов’язані з будівництвом, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку, реконструкцією та модернізацією існуючих виробництв);
  • економічні — спрямовані на приватизацію підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування оподаткування та інші макроекономічні перетворення;
  • організаційні — спрямовані на реформування системи управління, проведення різноманітних конференцій і семінарів, створення нових організацій;
  • дослідницькі — зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів, матеріалів, конструкцій тощо;
  • соціальні — пов’язані з реформуванням системи соціального захисту, охороною здоров’я і довкілля, подоланням наслідків природних і екологічних катастроф, соціальних потрясінь.
За тривалістю проекту (періодом здійснення проекту):
  • короткострокові (до 3 років)
  • середньострокові (від 3 до 5 років),
  • довгострокові (понад 5 років);
За масштабом проекту (розмірами самого проекту, кількістю учасників та ступенем впливу на навколишнє середовище) — дрібні, середні, великі, дуже великі. Такий поділ проектів дуже умовний. Масштаби проектів можна розглядати і у більш конкретній формі — міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні, міжгалузеві та галузеві, корпоративні, відомчі, проекти одного підприємства;

2. Організаційна структура проекту?


Організаційна структура – це склад та взаємозв’язок підрозділів управління. Існує велике розмаїття організаційних форм реалізації проектів в залежності:
  1. від того хто виступає менеджером проекту;
  2. від визначеного розподілу етапів проекту та конкретних робочих процедур, пов’язаних з розробкою по зонах відповідальності різних її учасників.
В управлінні реалізацією проектів виділяють наступні, найбільш розповсюджені організаційні структури реалізації проекту:
  • Функціональна структура припускає, що кожен орган управління спеціалізований на виконанні окремих функцій на всіх рівнях управління:


Переваги та недоліки організації функціонального типу
Переваги
Недоліки
Стимулює ділову та професійну спеціалізацію
Стимулює функціональну незалежність
Зменшує дублювання зусиль та підвищує ефективність використання ресурсів
Збільшує кількість міжфункціональних конфліктів зменшує ефективність досягнення загальних цілей
Покращує координацію у функціональних областях
Підвищує кількість взаємних стосунків між учасниками процесів, таким чином зменшує ефективність комунікацій
Сприяє підвищенню технологічного виконання операцій у функціональних областях
Зменшує ефективність вирішення комплексних проблем
Співробітники мають чітку перспективу професійного росту
Знижує мотивацію співробітників, які беруть участь у проекті


Виконання вказівок кожного функціонального органа в межах його компетенції обов’язкове для виробничих підрозділів. Рішення по загальних питаннях приймаються колегіально. Така структура націлена на виконання постійно повторюваних рутинних задач, які не вимагають оперативного прийняття рішень. Використовуються в організаціях з масовим типом виробництва.
  • Матрична структура. Можуть бути такі різновиди матричної структури як
1) слабка матриця, в цьому разі координатор проекту відповідає за виконання робіт по проекту, але має обмежену можливість розпоряджатись ресурсами;
2) збалансована матриця, в якій менеджер координує всі роботи і розподіляє відповідальність за досягнення цілей з керівниками функціональних підрозділів;
3) жорстка матриця, в якій менеджер проекту має максимальні повноваження і несе повну відповідальність за виконання робіт по проекту.
Рис. 3.4. Організація “збалансована матриця “
Ключовими фігурами в управлінні організаціями з даною структурою стають не керівники функціональних підрозділів, а менеджери, що очолюють виробничі підрозділи.


Переваги та недоліки організації матричного типу
Переваги
Недоліки
Проект та його цілі знаходяться в центрі уваги
Виникають конфлікти між проектною та функціональною структурами
Зберігаються всі переваги функціональних структур при використанні ресурсів для декількох проектів
Виникає необхідність координації діяльності по декільком проектам в таких питаннях, як розподіл ресурсів
Суттєво знижується стурбованість щодо кар’єри після закінчення проекту
Існує проблема розподілу повноважень між керівником проектів та керівниками функціональних підрозділів
Є можливість змінювати структури від слабкої до сильної матриці
Порушується принцип єдиного керівництва, що породжує багато конфліктів


  • Проектна структура. У проектній організації члени команди часто працюють разом. Більша частина організаційних ресурсів залучена до роботи над проектом, і менеджери проектів тут більш незалежні і мають багато повноважень. У проектно-орієнтованих організаціях часто діють організаційні одиниці (відділи), які звітують безпосередньо перед менеджером проекту або надають додаткові послуги для різних проектів.
Організація проектного типу
Рис.3.5. Організація проектного типу

Переваги та недоліки організації проектного типу
Переваги
Недоліки
Проект має цілісну горизонтальну спрямованість, що забезпечується широкими повноваженнями менеджера проекту
Дублювання функціональних обов’язків та зниження ефективності використання ресурсів
Пряме підпорядкування співробітників менеджеру проекту, цілеспрямованість зусиль персоналу
Менеджер проекту формує, як правило, додатковий запас ресурсів, який не використовується
Короткі комунікаційні зв’язки між співробітниками та керівником проекту, а від нього до материнської компанії
Непослідовність в реалізації організаційних процедур та загальних принципів функціонування
Гнучкість в управлінні проектом, спільність підготовки рішень та управління
В разі одночасного виконання декількох проектів може існувати негативна конкуренція між проектами та командами, що їх виконують


3. Показники ефективності проекту?


Ефективність проекту характеризується системою показників, які виражають співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників.
Розрізняють три основні методи визначення ефективності проектів на початкових етапах проведення технічного аналізу. Вони не враховують фактор часу або враховують його неповністю:
  • порівняння витрат;
  • порівняння прибутку;
  • порівняння рентабельності, до якого належить як спеціальний випадок статистичний метод окупності (pay-back).
До найпростіших показників ефективності проектів, які застосовуються при проведенні технічного аналізу відносять:
  • капіталовіддачу (річні продажі, поділені на капітальні витрати);
  • оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на се­редньорічний обсяг товарних запасів);
  • трудовіддачу (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).
Однак ці показники належать до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.

4. Література з управління проектами? 


  1. Петренко Н. О. Управління проектами [текст] навчальний посібник. /Н. О. Петренко, Л. О. Кустріч, М. О. Гоменюк. – К. : «Центр учбової літератури», 2015. – 244 с. 
  2. Коротка історія управління проектами [Електронний ресурс] // Microsoft. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://support.office.com/uk-ua/article/Коротка-історія-управління-проектами-a2e0b717-094b-4d1e-878a-fcd0978891cd
  3. ЩО ТАКЕ ПРОЕКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І ПРОФЕСІЯ ПРОЕКТНОГО МЕНЕЖЕРА У ІТ?[Електронний ресурс]//QualityAssuranceGroup. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.quality-assurance-group.com/shho-take-proektnyj-menedzhment-profesiya-proektnogo-menezhera-it/
  4. Система управління проектами[Електронний ресурс] //Вікіпедія. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Система_управління_проектами
  5. Гончаренко С. Управление проектами // Управление качеством. - 2011. - N 8. - С. 44-46.
  6. Емельянов Ю. Управление инновационными проектами в компании // Проблемы теории и практики управления. - 2011. - N 2. - С. 26-39.
  7. Ивасенко А. Г. Управление проектами : учебное пособие для студентов. – Ростов н/Д. : Феникс , 2009. - 330 с.
    Свердловская ОУНБ; КХ; Инв. номер 2311822-КХ
  8. Конференции ПМСОФТ по управлению проектами // Проблемы теории и практики управления. - 2011. - N 7. - С. 102.
  9. Кузнецов А. А. Процессное управление проектами на предприятии // Менеджмент сегодня. - 2011. - N 4. - С. 206-212.
  10. Куперштейн В. Microsoft Project 2010 в управлении проектами. - СПб : БХВ-Петербург , 2011. - 416 с.
  11. Свердловская ОУНБ; ЕФ; Шифр 32.97; Авторский знак К921; Инв. номер 2327251-ЕФ

5. Що таке управління проектами? 

Управління проектами —область знань з планування, організації та управління ресурсами з метою успішного досягнення цілей та завершення завдань проекту.

6. Управління якістю проектами?  

Управління якістю проекту - це дії, спрямовані на встановлення, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості проекту в процесі його розробки, обґрунтування та реалізації.

Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, яка включає комплекс норм, правил і вимог до якості продукції.

Сертифікація - один із важливих елементів системи управління якістю, який передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам та видачу певного документа-сертифіката.

Принципи управління якістю:

1. Орієнтація на замовника.

2. Лідерство.

3. Залучення працівників.

4. Процесний підхід.

5. Системний підхід до управління.

6. Постійне поліпшення проекту.

7. Прийняття рішень на підставі фактів.

8. Взаємовигідні стосунки з постачальниками.

Організація робіт із забезпечення якості проекту включає:

- визначення робіт, необхідних для досягнення потрібного рівня якості;

- визначення відповідальних за здійснення цих робіт;

- розподіл робіт на функціональні частини;

- створення зв'язків між різними роботами.